Выбрать страницу

Привіт, дорогі друзі! Недавно повернувшись з подорожі, вже прагну поділитись з Вами першими враженнями про наш зимовий сімейний відпочинок. Забігаючи наперед скажу, що це був один з наших найкращих відпусток з найяскравішими емоціями, враженнями та спогадами.

Обирали ми цей тур кілька тижнів: новорічних пропозицій в інтернеті ціла купа, очі розбігались, українська душа вимагала усе й одразу! Записавши найбільш цікаві тури у блокнот, ретельно все прописавши і порахувавши, ми нарешті визначились і обрали «Спа-тур по-закарпатськи».

Чому саме його? По-перше, сподобався сам сайт, де детально розписана програма туру, є новорічне меню та контакти менеджера. Хоча пізніше виявилось, що деякі деталі таки не взяли до уваги (що саме входить у вартість туру: вхідні квиточки на екскурсії, харчування під час екскурсій тощо). Пізніше мила дівчина Аліна швидко відповіла на всі мої запитання, зорієнтувала по програмі та розвіяла деякі сумніви.

По-друге, привабив той факт, що новорічне свято буде проходити на території готелю і не треба буде нікуди їхати (разом з двома дітьми), а по-третє, ми мали їхати на потязі в купейному вагоні. А потяг для дітей – ну, ви розумієте! 🙂 Подорожувати у автобусі з двома енергійними хлопчаками аж до Закарпаття – надто смілива авантюра для нас!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Как научить ребенка кататься на лыжах?

Хоча починалось все не настільки позитивно як хотілося б… За три дні до подорожі, якраз із першими хвилинами святкового ранку у садочку меншого сина, почав наполегливо дзвонити у кишені мій телефон. Побачивши, хто телефонує, я одразу запідозрила недобре – це була шкільна вчителька. Перетелефонувати не вдалось – було зайнято.

А я тим часом продовжила знімати свято, адже мого маленького сніговичка якраз викликали розповідати віршик. І тут мій телефон вкотре задзижчав – цього разу це була моя подруга-сусідка, з її сином навчається мій старшенький. «Терміново біжи за малим, в нього висока температура! Вчителька зовсім розгублена!» — мене кинуло в жар від цих слів. Солі цій історії додавав той факт, що на ранок у садочок з усіх родичів прийшла тільки я, більше ніхто не зміг.

Сподіваючись, що мій маленький усміхнений сніговичок в запалі святкових подій не помітить моєї відсутності, я чимдуж побігла до школи. Побачивши старшого синочка, сплячим за партою, я зрозуміла, що він дійсно має високу температуру (і до гадалки не ходи). Тоді ми з учителькою швиденько зібрали його речі і викликавши таксі, поїхали додому. Там я дала малому жарознижуюче, зняла з нього теплі зимові речі, поклала спати та, вся мокра, побігла до меншого на свято.

Щойно я через поріг, а дід Мороз зі словами: «До побачення, діти! Гарних вам свят!» виходить з кімнати і свято завершується. Всі дітки з подарунками побігли в обійми до батьків і мій сніговичок серед них. Його слова «Мамо, а де ти була? Я тебе шукав» мене не здивували, я йому все пояснила («Ти ж у мене вже дорослий»).

Ось нарешті день «Х» настав. Сказати «діти були у захваті!» — нічого не сказати. 🙂 Їхній ентузіазм та щасливі обличчя заряджали нас безмежним позитивом. Насолоджуючись видами Києва, ми сперечались за кращі місця біля вікна у вагоні потягу. Хлопці радісно бігали по верхнім полкам і разом заявили, що будуть спати зверху.

Наступного дня, 31 грудня, ми прибули у файне місто Ужгород. Плавно рухаючись вузькими затишними вуличками міста в комфортабельному автобусі, ми уважно слухали цікаві історії міста від екскурсовода Віктора. Але загалом Ужгород трошки нагадує Львів, лише набагато менше розвинений: зовсім малесенький торговий центр, досить скромна ялинка, небагато ресторанів та кафешок.

ughgorodПроте на нас чекала дивовижна панорама на місто на територіі замку Унгвар, милі та креативні скульптури біля річки Уж, а також неймовірно смачний обід в ресторані «Кактус» (суп в хлібі по-закарпатськи — відчула себе справжнім гурманом). Ціни приємно дивують і, мушу сказати, сприяють апетиту.

ughgorodПід час поселення в готель, організатори туру пообіцяли сюрприз для дітей — ним виявився дід Мороз з безліччю конкурсів, призів, подарунків та смачною вечерею. Батьки були в захваті, оскільки мали вільний час та могли спокійно готуватись до зустрічі Нового року.

novuy-rik-zakarpattyaНавівши марафєт та зробивши новорічні селфі, ми спустились у фойє — звідти вже по повній лунала музика, сміх та голоси. Ароматні страви, дзвін бокалів, чарівний голос талановитої співачки, заряджаючий саунд діджея, запальні танці, влучні жарти ведучих, веселий сміх усіх присутніх — навколо панувала атмосфера свята та веселощів. Саме таким я уявляла цей вечір і цю ніч. Приємною несподіванкою став нереально красивий салют біля головної ялинки с.Поляни — саме тут знаходився наш готель.

novuy-rik-zakarpattyaДо номеру дійшли вже під ранок, не забувши хлопцям покласти подарунки. Наступного дня ми почували себе, немов побиті пси — гарячі танці далися взнаки — тому в Берегово вирішили не їхати. Натомість зробили огляд навколишньої місцевості. Поруч з нашим готелем знаходився гірськолижний курорт, який обіцяв нам захоплюючий вид з гори, купки гостроносих ялинок та маленькі будиночки, вкриті снігом.

polyana_zyma

polyanapolyana-zymaТакож нас зацікавила така зимова розвага як тюбінг. Реальність перевершила всі сподівання — катання на резинових «таблетках» дарує незвичні відчуття та ніби повертає у дитинство. Ось як це було:

Вечір ми провели за більярдом, а безкоштовна вечеря-компенсація за відсутність гарячої води напередодні (неймовірно смачний бограч та бокал закарпатського вина) – ще одна приємна несподіванка під час подорожі.

Наступними по програмі туру була поїздка у Воєводино та Лумшори. У Воєводино нам сподобалось неймовірно, але шкода, що часу нам дали лише 3 години.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виды спорта для детей: что выбрать?

voevodynoНакатавшись на санках досхочу, (лижі просто не встигали взяти, бо усі потребували інструктора) ми вирішили насолодитись красою Шернборського саду.

shernbur-sadvoevodyno-shernburn-sadvoevodyno-shernburn-sad

voevodynoДалі на нас чекали карпатські чани у Лумшорах. Ух! Навіть не можу підібрати слів, щоб описати свої відчуття. Тільки уявіть – величезна «каструля» на вогні, на дні крупна галька, зверху зоряне небо, а знизу тече гірська річка. Наші хлопці залюбки там грілись разом із нами. Добряче погрівши кісточки, мій чоловік занурився в річку.  Йому настільки сподобалось, що він повторив це ще кілька раз.

lumshory-chanlumshory-chanТакож перед нашими очима постала ось така прегарна льодяна скульптура з дерева.

lumshoryПо поверненню з екскурсій адміністрація готелю знову вирішила нас здивувати, пригостивши безкоштовною вечерею, а саме ситним бограчем та бокалом ароматного глінтвейна. «Вечер удался», чи не так? 🙂

Термальні джерела «Косино», збудовані угорцями – це ще один скарб, який таїть в собі Закарпаття. Особливо круто саме взимку, коли над головою мінусова температура, а тіло в теплі. Басейнів там кілька з різною температурою, формою та дизайном. Присутні також і сауни: евкаліптова, угорська, хамам, соляна, трав’яна, римські бані, крижана печера (-10 градусів), тропічний дощ тощо.

Надзвичайно сподобалась евкаліптова сауна, коли всі присутні сідають в коло, у повітрі висока вологість, але не спекотно та грає приємна розслабляюча музика; соляна — тут панує напівтемрява та одразу відчувається присмак солі в роті; римські бані — швидка музика (здається, з якогось відомого кінофільму, можливо, про Цезаря), дуже висока вологість навколо та неординарні кумедні малюнки в кожній ніші; хамам — настільки волого, що ледве помічаєш сусіда, зовсім неспекотно, поруч чаша з літньою водичкою, якою кожен обливався час від часу. В кожній хотілось затриматись бодай на хвилин 30-40, а спокуса була, та ще й яка!

Шкода, на них виділяється лише 30 хвилин, проте за кожну додаткову хвилину доплачуєш лише 1 гривну. Система схожа як в аквапарку, йдеш на 3 години, дають спеціальний годинник. Хоча доплата за додаткову хвилину вже 100 гривень – досить відчутна сума.

kosynokosyno

kosynoНаступного дня, виселившись з готелю, ми поїхали в напрямку до Мукачево. Тут на нас чекала екскурсія в замок Шернбурнів, який дивував масштабністю, якоюсь казковістю і навіть кіношністю. А зима тим часом розгулялась не на жарт, малюючи чудові сніжні картини.

shernbur-zamok

shernbur-zamokshernbur-zamok

shernbur-zamok

zymazymaМукачівський замок Паланок також має багату історію, вражаючу панораму на місто, проте щільна снігова завіса приховала всю красу з-поміж наших очей.

palanokpalanokОсь такі найкращі зимові канікули ми організували. Тут мали місце і зима, і літо, і санки, і купання у басейні, і танці, і смачнюча місцева їжа – ми побували у раю?

Вам сподобалась стаття? Діліться з друзями!